О.В. Панішева

Знайдіть до математики любов,
Вона - усіх наук рушійна сила.
Її зовуть основою з основ,
Вона проста, логічна і красива.

Вона чудова, лаконічна, чарівна,
Задачу розв'язати - насолода.
Є тільки ти й задача. Ти - й вона.
І за периметром залишились незгоди.

Люблю - її не можна не любити.
Люблю і відчуваю всій душею.
Люблю! За що? Це важко пояснити,
Бо навіть труднощі приваблюють до неї.

Наука точна, досконала і безмежна,
Людину ти відкрила у мені.
Думки впорядкувала. І належить
Із вдячністю вклонитися тобі.

Ти неповторна і багатогранна,
Не полінюсь сказати знов і знов:
Якщо в житті бажаєте досягнень,
То збережіть до математики любов!

Математичні лічилки
Н. О. Пєхова,
старший вчитель
початкових класів
Нижньоторгаївської ЗОШ
Н – Сірогозького р-ну
Херсонської обл.


1. В світі одна
Всім потрібна вона.
( Батьківщина).

2. Один з трубою
Тягне всіх за собою.
( Паровоз і вагон ).

3. Між двох світил
Я посередині один .
( Ніс ).

4. Один говорить , двоє дивляться
І двоє слухають
(Рот, очі , вуха ).

5. Півень злетів на тин ,
А там півник ще один.
Скільки півників усіх?
Полічіть-но швидше їх.
( 1+1 ).

6. Ось листок і грибок
Ще листок і грибок.
Скільки є усіх листків?
Скільки всього є грибів ?
( 1+1, 1+1 ).

7. В клас зайшов Мишко,
А за ним Петько,
А за тим Марина,
За нею Ярина,
А за нею Гнат.
Скільки всіх хлоп'ят ?
( 1+1+1 ).

8. Сидів хлопчик біля річки,
Він спіймав аж три плотвички,
Котенятко одну вкрало.
Скільки рибок в нього стало ?
( 3-1 ).

9. У кожного в домі
Така дивина:
Братів аж чотири,
А шапка - одна.
(Стіл ).

10. Є в зайчихи шість малят
Неслухняних зайченят.
На обід їх мати жде,
Раз , два ,три.А решта де ?
( 6-3 ).

11. Дві синички , гарні пташки,
На вербі сиділи,
Три подружки – щебетушки
Раптом прилетіли,
Скільки на вербі синиць ?
Полічи веселих птиць.
( 2+3 ).

12. Каже мати – квочка :
В мене два синочки
І чотири дочки .
Скільки ж діточок в квочки ?
( 2+4 ).

13. Було у Марини
Сім ягід малини.
Шість ягідок з'їла.
А скільки лишила ?
( 7-6 ).

14. Сім цукерок Толя мав .
Дві цукерки мамі дав .
Дві малій сестричці Олі .
А зосталось скільки в Толі ?
( 7-2-2 ).

15. 19 учениць
Налічив у класі Гриць,
20 учнів ще прийшло .
Скільки в класі всіх було ?
( 19+20 ).

16. Чотири індики пішли на музики,
Танцювали , гупали .
Скільки ніжок тупали ?
( 2* 4 ).

М. Бородицька

Не вирішується задачка -
хоч убий!
Думай, думай, голова
мерщій!
Думай, думай, голова,
дам тобі цукерку,
У день народження подарую
Новеньку беретку.
Думай, думай -
в ряди-годи прошу!
З милом вимию тебе!
І розчешу!
Ми ж з тобою
Не чужі один одному.
Виручай!

А то як дам по маківці!

Урок математики

Математики урок –
не наука, просто шок!
Треба цілий день зубрити,
щоб хоч трішки зрозуміти,

як помножити, відняти,
поділити, чи додати!
Що за мозок треба мати,
щоб це все запам’ятати!

Ой, як світить сонечко
в класі у віконечко!
Хіба ж можуть діти
смирно посидіти?!

Весело кружляє муха
у сусіда біля вуха –
я її повинен збити,
треба зошитом влупити!

У Галинки в крейді спинка,
а Серьожа корчить рожі,
смішний чубчик у Петрова -
стільки навкруги смішного!!!

За вікном кричать хлоп’ята –
викликають в м’яча грати,
я ж повинен тут сидіти,
математику зубрити!

Це ж які страшенні муки –
гризти цей граніт науки!
Цілий рік псував я нерви!!!
YES! КАНІКУЛИ! ПЕРЕРВА!!!

Паралельні прямі

Дві палочки, дві лінії
Сварилися весь вік:
Ніколи не зустрінуться
І дивляться лиш в бік.

- У мене є стежинонька,
Навіщо мені ти?
Сварилися, цуралися,
А рідні ж дві сестри!

Надумав помирити їх
Мудренький промінець,
Поставив кожній крапочку
І діл усіх вінець!

І лінії-сестриченьки
Теж стали промінці.
Та знову вони сваряться -
Летять у два кінці.

Прийшла на поміч крапочка
Вмостилась на пряму.
І зупинила рух стрімкий
- Відрізком будь йому!

І стали два відрізочки -
Нікуди не біжать,
Але й миритись, лишенько,
Теж знову не спішать.

Звернулась геометрія
До всіх своїх дітей:
- Не треба вам мирити їх.
Немає тих дверей,

Куди б вони разом зайшли,
Як рідні дві сестри.
Помирите, побачите –
Зазнаєте біди.

Будинки вмить попадають,
трамваї полетять,
Електрика знеструмиться!
Чому? Вам слід це знать!

Тож конкурс і питаннячко:
- Скажіть же ви чому,
Не слід мирить сестричку вам -
Паралельну пряму.

Подумайте гарнесенько,
Не треба вам кунять,
Якщо вони помиряться,
Чого нам слід чекать?

Математика - цариця наук

В країні знань живе багато
Прекрасних, мудрих, добрих дам,
Але сьогодні і по праву
Я честь лише одній віддам.

Премудра, хитра, непідкупна,
Вона цариця всіх наук.
Тож математику представлю
І лиш її пущу у друк.

Куди ж не кинь – вона повсюду
Без неї ти не проживеш.
Вона - гімнастика для мозку,
Двигун, що рухає прогрес.

У неї вірні дві сестриці.
У школі вчить їх дітвора.
Якщо щось алгебра не встигне,
То геометрія довчить.

Подумай: цифр лише десяток,
І творять цифри чудеса.
Ти зачепись – не відірвешся,
І алгебра – завжди права.

А в геометрії лиш точка,
Одна лиш точка і пряма.
І виростає чудернацька
Фігур країна чарівна.

Лиш зачепись - не відірвешся
Тебе у хащі заведуть.
І зачарують, задурманять,
І стежку з хащів теж знайдуть.

Яка наука та цікава,
А скільки в ній живе чудес.
Тож математика - цариця,
Що рухає життя прогрес.

Ти подружись із нею, друже,
Вона тебе не підведе.
Хто з математикою дружить,
Той шлях в житті завжди знайде.

І навіщо мені математика,
Коли маю язика братика
Дві руки – сестриці
Дві ноги, як спиці.

Руками відмахуюся,
Язиком відлаюся.
Ноги утечуть.
То ж не хочу нічого чути.

Математико, царице,
Бачу ти мені згодишся
Хочу їх впорядкувати,
Та не вмію рахувати.

Рахувати, то ще не діло
То лиш впало, то лиш сіло.
Треба мозок тренувати,
Щоб навчивсь, де гроші брати.

Географію вивчай,
Подорожуй, відпочивай.
Я люблю все мандрувати
Кілометри рахувати?

Ні, не вмію, от біда
Знову, знову, тут вона!
Щоб історію вивчати,
Також треба дати знати…

І про хімію мовчу
З нею також я дружу,
Фізика моя сестриця
У житті також згодиться.

Стійте, стійте, не спішіть,
Можна так зовсім здуріть.
Скільки тої голови,
Щоб усе туди втовкти.

Зачекай, не репетуй.
По краплиночці рахуй.
І маленька голова
Все помістить, все впізнає.

Щоб у світі гідно жити
Слід задачку цю рішить:
Скільки треба учню сили,
Щоб предмети подружили,

Стали дружно працювати
І знання тобі давати.
В математиці задача –
Наймудріша добра вдача.

Ти зберись і розв’яжи,
Тільки мудро й не спіши.
Хто задачі ті рішає,
Той й проблеми всі здолає.

Математика без спору,
Всіх дітей збирає в школу.
І без неї, як без рук,
Не було б інших наук.

То ж, по праву, то - цариця.
В усіх галузях жар-птиця.
Хто ту птицю загнуздає,
То й знання міцні має.

Честь, хвала їй шана й друк –
Їй – цариці всіх наук.

Вертикальні кути

Жили, як брат з сестрицею,
Вертикальні два кути,
Ніколи не сварилися
У мирі лиш жили.

А крапочка підмітила –
Вершина тих кутів:
- Стою я, твердо впевнена,
На головах братів.

Розсердивсь брат на крапочку,
Він думав, що сестра –
Це та, що вище нього -
Та крапочка – права.

А кут, що вище першого
Зненацька закричав:
- Коли це я сестрицею,
Скажи, сестрице,став?

- Виходить, що сестриці ви –
Так звати ж вас – кути,
А значить ви, напевне,
Зветеся теж – брати!

І мірялись і важились
Розумні два кути
Надіялися меншого
І більшого знайти.

Та скільки б не старалися –
А рівні ж бо вони.
Нарешті помирилися,
І стали вже кути!

Мораль у байки лиш одна:
Вам слід запам’ятать,
Які кути є рівними
І як кутів тих звать!

Вчителям

О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.

О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.

О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!

Що перша заповідь учителя – любити!
Це, перш за все, життя,
Бо в ньому жити:
Посіяти, плекати і радіти;

І знати, що добро росте,
Що вклав ти частку серця
В це створіння
І мудрість й душу,

Тільки май терпіння,
Бо довго проростає те зерно,
Воно ж бо вічне,
В терніях воно.

А друга заповідь учителя – любити!
З натхненням діяти, творити,
Шукати і знаходить сходи,
І підійматись до зірок,

А кожним кроком є урок.
Ще й третя заповідь учителя – любити!
З своєю совістю дружити,
Щоб час пройшов
Й лови себе на слові:
Дорога вчителя вся виткана з любові!


Icon
Icon       Icon        Icon        Icon        Icon        Icon        Icon
Якщо Ви знайшли помилку або у Вас виникли питання, звертайтесь за адресою  skola1matematika7@gmail.com   
Я охоче допоможу.